Поети Первомайщини про рідну мову й слово (продовження)

Олег Каніфольський

Рідна мова

Красу української мови не кожен всім серцем прийняв,

А мова – духовна основа і знак незалежних держав.

Мов різних потік благородний – духовних багатств джерело.

А рідна – єднання народу, прогресу надійне крило.

Годує нас хліб України, милують лани і гаї

І ми неодмінно повинні прославити мову її.

***

Зарядом духовності чистої бринить рідна мова жива.

Немов у саду росянистому жевріють троянди-слова.

І впевненість душу наповнює, мов келих духмяне вино,

Покращиться наше мовлення, відродиться мовне зерно.

Тобі, Україно, присвячені казковий калиновий край,

Синів, дочок серця гарячі, пісень та поем водограй.

 

Марія Воробйова

Українська мова

Ти звучиш, як музика чарівна, як веселий солов’їний спів.

О, моя прекрасна мово рідна, чую я тебе із перших днів.

В тихій ніжній пісні колисковій линула ти з материнських уст.

Я з тих пір захоплена тобою, у полоні й досі зостаюсь.

 

Бо дзвінка ти, як струмок весною, чиста, як джерельная вода,

Ніжна, ніби матінка зі мною, і сумна, коли в душі біда.

Ти відтінки маєш дуже різні, ніби та веснянка кольори:

То веселі, жартівливі, грізні, а то знову жваві, бойові.

 

Дарія Сологуб

Мові

Ти крик, що вирвався із серця твоїх дітей, твоїх синів.

Ти біль, що спогадом озветься, ти спалах тисячі вогнів.

Ти сила духу незборима, що крізь знущання повела.

Ти Берегиня та незрима, що в серці полином цвіла.

Ти закатована царями, але не вбита у серцях,

Далека мрія за морями, в жадану волю вбитий цвях.

Палка мелодія веснянки, мовчання тихе двох сердець.

Ти сум далекий полонянки і невмирущості взірець.

Ти промінь щастя, віри й волі, ти заклик слова в боротьбі.

 

Наталія Терещенко

               МОВІ
Як гарно казати ДОБРИДЕНЬ!
– Добро покличте і прѝйде:
          До-брѝ-день!
Як гарно казати БУДЬ ЛАСКА!
Мов мудра бабусина казка,
           Будь- лас-ка!
Як гарно мовити ДЯКУЮ!
Мов цвіт розквітає маковий:
         Красно дя-ку-ю!
Як гарно мовити ПРṒШУ!
І настрій розквітне хороший,
         Лас-ка-во прó-шу!
Як гарно казати ДОБРАНІЧ!
як сон оксамитний до рання:
         До-бра-ніч!
Уклін тобі, мово, за казку,
За мудість, сердечність і ласку,
За сни оксамитні і мрії,
За все, що дивує і гріє!

 

Далі буде……

Валентина Нємченко

Читайте також:  Поети Первомайщини про рідну мову й слово ( І частина)

Loading

.