Спогади і роздуми на фінішній прямій 

1981 рік, 12 жовтня.  Ходили з Миколою Вінграновським у ліс по гриби. (їхали електричкою до Бородянки, потім — Макарів, Кодри, Буян, Забуяння). Дядьки в Забуянні: «Тут у суботу чорна мітла пройшла… Ми так і називаємо: чорна мітла. Перші приїжджають часники на своїх машинах… Потім автобуси… Потім з електрички… Загребуть усе живцем…» Довго блукали лісом…

Микола:  «Тепер і селянин став… У нього три речі: телевізор, мотоцикл і хитрість… Мотоцикл і телевізор йому радянська влада дала, а хитрість у нього своя… От на цих трьох китах він і вибудував свій комунізм…»

Про одного поета: «Спаскудився… Так не можна… А поезія — така жінка, що не любить зради. Скаже: годі, обійдуся без тебе, почекаю іншого… А їй можна чекати — і десять років, і сто, і тисячу».

Про Київську Русь, про Запорозьку Січ: «То ж — козацтво… Вони нас рятують… Це ж вони в нас сидять… Якби не вони… хоч і ми… але вони рятують…»

У грибарських походах був у нас улюблений маршрут: від станції Спартак до лісової річечки Таль. Миколу чарувала ця назва: «Таль». Колись це була, видно, чимала річка, а тепер — потічок, але такий прозорий і чистий, що ми залюбки пили з нього воду. А назви сіл дихали добою Київської Русі. «Мірча», наприклад. І ми собі думали: може, тут була прикордонна «митниця»? А може, це не «Мірча», а «Мирча» — тут були якісь переговори, якісь замирення сусідніх племен?

19.10.81. Розмова по телефону. Про назву нової збірки.

Ніяк не може придумати.

Вінграновський, Микола. Губами теплими і оком золотим

– «Ходжу, ходжу, як кицька коло кринки з маслом, на якій кришка і камінь на кришці». Хотів: «Вишня».

Я відрадив. Пропоную: «Білоквіття».

— «Ні, немає основи… Я любив біле і люблю, але…»

— «А який настрій там буде… що..?»

— «Все буде: від космосу до коров’ячого гівна».

— «Прочитай щось». (Читає вірша, в якому мені особливо сподобався образ: «(І дивиться корова) губами теплими і оком золотим».) Кажу: «Я б так і назвав: «Губами теплими і оком золотим». Такої назви ні в кого не було і не буде. І це образ усієї твоєї творчості».

— «Геніально!»

На фото: збірка М.С Вінграновського «Губами теплими і оком золотим»  Букіністичне  видання, 1984 р. Видавництво: К.: Радянський письменник . Сторінок: 64, Прижиттєве видання. Ілюстрації Ю. Бондаренка.

Джерело: Іван Дзюба Спогади і і роздуми на фінішній прямій. Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс

Наталія Терещенко, голова художньої ради АртХаб Вінграновський

6,498 total views, 4 views today