То дощ, то сніг, то знову дощ…

 

Микола Вінграновський

 

То дощ, то сніг, то знову дощ,

І листя лопотіло,

Побуровіла нехворощ,

Вода на зиму сіла.

 

Піввітру пахло ще теплом

Йогонька ж половина

Ішла вже з білим рюкзаком,

Тонка зігнулась спина.

 

Якийсь дідок-перестрибок,

Не на коні, не в човні,

Зявивсь з-під хмари і листок

Здмухнув собі зі скроні.

 

І враз на землю він побіг,

З-під хмари вітром здутий:

Одна нога узута в сніг,

Друга у дощ узута.

 

При зимі-осені-весні,

Розхитуючи кладку,

Біг дід мій здалеку мені

Чорнявим хлопченятком.

 

З усіх своїх далеких ніг

Він біг на силу всентку,

Біг і співав: то дощ, то сніг

І я, твій дід, маленький.

1,850 total views, 3 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code

.