Пані Ірина – науковець і практик з доволі рідкісним поєднанням спеціальностей: лікар-нефролог і психолог. Має звання професора, займає високу посаду. Ось таку імениту маємо землячку! Народилася в Первомайську, вчилася в ЗОШ 4 (нині ліцей Престиж). А сьогодні Ірина Іванівна Савенкова-Будурова спілкується з читачами Рervomaisk.Іnfo!

– Ірино Іванівно, де зараз мешкаєте і працюєте?

 –  Я живу зараз в Одесі, працюю в Південноукраїнському національному університеті ім. К.Д.Ушинського, на медичному факультеті, завідувачем кафедри психіатрії та медичної психології. Також за сумісництвом працюю лікарем-нефрологом у Медичному домі «Одрекс».

– Який фах Ви здобули спочатку, і який згодом? Що Вас спонукало розширити сферу своїх знань?

Медичну освіту здобула в Дніпропетровській медичній академії за спеціальністю – педіатрія. 12 років працювала практичним лікарем-педіатром, і вже тоді лікарем-нефрологом. Саме в той час у мене з’явилося бажання і професійна необхідність вчитися далі. Дуже актуальним було питання хронізації захворювань у дітей.Чому дитина, яка не має вродженої аномалії, постійно дає загострення захворювань? Протоколи ведення діток із хронічними захворюваннями, в більшості випадків, не давали позитивного результату. Особливо часто така картина спостерігалася при  хронічних захворюваннях нирок та сечовивідних шляхів.

Я розуміла, що медичних знань недостатньо для зрозуміння причини розвитку захворювання. Саме тоді доля подарувала мені шанс зустріти геніального вченого, професора ОНУ ім. І.І.Мечникова — Цуканова Бориса Йосиповича. На той час (2002-2003рр.) він займався проблемою психопрофілактики серцево-судинних захворювань, Вчений мріяв перетворити Одесу на «місто без інфарктів». Завдяки йому я почала дивитися на пацієнта по-іншому! Крім фізичного стану враховувала також  психологічний. Не завжди ліки вирішують проблему, наша психіка, емоційний стан, часто є пусковим механізмом у розвитку хвороби. Часто лише комплексний підхід з позиції психосоматики: фізіології і психології, може призвести до одужання.

– В нашому місті, здається, навіть немає такого вузького фахівця, як нефролог. Отже, на яких хворобах Ви спеціалізуєтеся?

– Сфера практики лікаря нефролога – патології  нирок (гломерулонефрити), солі та каміння в нирках (дисметаболічні нефропатії, сечокам’яна хвороба), запалення нижніх сечовивідних шляхів (цистити, уретрити), у тому числі і нейронні порушення, що призводять до проблем сечовипускання, розвиток ниркової недостатності.

– Коли варто звертатися до нефролога, при наявності яких симптомів чи порушень?

– До нефролога потрібно звертатися при змінах в аналізах сечі, при змінах ниркових проб крові, при органічних порушеннях, виявлених на УЗД нирок та сечового міхура.

–  Кажуть, що проблеми з нирками важко виявити, бо вони якийсь час хворіють безсимптомно. Що треба робити, щоб виявити хворобу на ранній стадії?

– Справді, хвороби нирок часто протікають безсимптомно, особливо коли захворювання повторюється. А діти взагалі є групою ризику, тому що у них нирки майже ніколи не болять. Тому потрібно хоча б раз на рік робити загальний аналіз сечі.Людям після 50 років здавати кров на ниркові проби, щоб не пропустити розвиток ниркової недостатності.

– Чи траплялися вам випадки ускладнень після того, як людина перенесла COVID 19?

– Так, трапляється досить часто у вигляді ураження клубочків і канальців нирок, гомерулонефритів. Тож раджу неодмінно перевірити нирки після перенесеної хвороби!

 – Ірино Іванівно, що б Ви порадили нашим читачам для збереження здоров’я такого важливого і чутливого органу, як нирки?

  – Для збереження нирок мої рекомендації такі:

• пийте більше води;
• не зловживайте продуктами харчування, які дратують сечовивідні шляхи (гостре, прянощі, солоне, какао, шпинати);
• в осінньо-зимовий період вживайте вітамін С;
• обмежте прийом м’яса та птиці;
• уникайте стресів.  Прислухайтесь до свого організму, це важливо!

–  Відкрию секрет: я знаю Ірину Іванівну, ще як ученицю ЗОШ 4. Вже тоді вона дивувала своєю сумлінністю і наполегливістю в навчанні. Чи згадуєте Ви рідну школу, вчителів?

– Я не просто згадую школу, я завжди буду вдячна моїм рідним вчителям за той фундамент, який заклали в мені ці чудові професіонали! На жаль, багатьох вже немає серед нас, але я завжди буду їх пам’ятати і дякувати за їхню працю!   Четверта школа дала чудову базу, завдяки якій, я змогла вступити до одного з найпрестижніших вузів — медичного. Моя золота медаль допомогла мені скласти один іспит на відмінно і стати студенткою. І що ще важливіше знань, – це почуття справедливості. Наші вчителі були справедливими. Це вже потім, ми зустрілися у житті з несправедливістю, але не у школі! І це дуже важливо для становлення особистості молодої людини.

– Що б Ви побажали Вашим землякам?

– Я бажаю своїм землякам здоров’я,  як фізичного, так і духовного. Я хочу, щоб моє рідне місто розвивалося, стало престижним центром. У Фейсбуці я входжу до групи жителів Первомайська, спостерігаю за змінами, які відбуваються в місті і щиро тішуся, що місто стає чистішим і красивішим.    Будьте щасливі, мої дорогі земляки!

Діалог записала Терещенко Н.Є, голова художньої ради АртХабу Вінграновський

4,362 total views, 3 views today